пʼятниця, 10 березня 2023 р.

З днем народження, Кобзарю!

 День народження - це чудовий привід щоб дізнатися про людину більше!!!

                                  Біографія

Тарас Шевченко (25.02 (9.03) 1814 – 26.02 (10.03) 1861) – найбільший український поет, пророк нової української нації.

Тарас Шевченко народився на Київщині в селі Моринці (нині Звенигородського району Черкаської обл.) у родині селянина-кріпака. Він рано залишився сиротою – його мати померла, коли Тарасу було тільки 9 років, а через півтора року помер і його батько. Тарас навчався грамоті у місцевих дяків. Десь у цей час, у віці 10 – 12 років, у нього з’явився потяг до малювання.

В 1828 році поміщик Павло Енгельгардт вирішив, що Тарас має бути його дворовим слугою (козачком). В цій ролі він супроводжував пана під час його перебування у Вільнюсі (1828 – 1831 рр.) та у Петербурзі (від 1831 р.). У Петербурзі поміщик віддав Шевченка в науку до маляра Василя Ширяєва, яка тривала 4 роки. Пізніше Шевченко працював деякий час підмайстром у Ширяєва, зокрема при розмалюванні Великого театру (ці розписи не збереглися).

Далі в біографії Шевченка наступила пора чудес. Змальовуючи скульптури у Літньому саду, він познайомився із українським художником Іваном Сошенком, а через нього – з українським поетом Євгеном Гребінкою, мистецтвознавцем Василем Григоровичем, художником Олексієм Венеціановим. Найважливішим було для Шевченка знайомство з поетом Василем Жуковським, який був тоді вихователем спадкоємця російського престолу – цесаревича Олександра (майбутнього імператора Олександра 2-го).

Всі ці люди вирішили допомогти здібному кріпаку звільнитись. Енгельгардт забажав за Шевченка фантастично великий викуп – 2500 рублів. Щоб роздобути таку суму, Карл Брюлов намалював портрет В. Жуковського, який було розіграно в лотерею.

Після звільнення з кріпацького стану Шевченко отримав можливість поступити до Академії мистецтв, де він навчався у К. Брюлова. В Академії він навчався від 1838 до 1845 р., коли закінчив її із званням некласного художника.

В цей же час у Шевченка поруч із малюванням з’явилась нова творча пристрасть – віршування. Перший його поетичний твір – балада «Причинна» – було написано в 1837 році, і згодом він став класичним твором української літератури. До числа цих же класичних творів увійшли ранні поеми «Катерина» (1839) та «Гайдамаки» (1841).

В 1840 році в Петербурзі була надрукована невеличка збірка поезій Шевченка під назвою «Кобзар». Ця книжечка знаменувала початок нового – шевченківського – етапу в розвитку української літератури.

Якщо перші поезії Шевченка створені під впливом панівного в 1830-х роках романтичного козакофільства, то починаючи від 1843 р. тематика й тональність його поезії змінюється. В 1843 році Шевченко після 15-літньої перерви знову відвідав Україну і з новою силою відчув трагедію закріпачення колись вільного українського народу, втрату ним політичних і національних прав. Під дією цих вражень Шевченко перетворюється на речника потоптаних прав України. Його вірші були своєрідною програмою будівництва нової української нації, залишаючись при тому високо оригінальними літературними творами (не перетворюючись на римовані маніфести чи передові статті).

Переїхавши в 1845 р. до Києва, Шевченко познайомився тут з кількома молодими українцями – літератором Пантелеймоном Кулішом, поетом та істориком Миколою Костомаровим, учителями Миколою Гулаком та Василем Білозерським. На зустрічах вони читали вірші, говорили про Україну і торкались модного тоді питання про панславізм і про місце України серед слов’янських народів.

Для російських жандармів цього було досить, щоб звинуватити їх у створенні «Українсько-слов’янського товариства» (така назва фігурує в матеріалах слідства; в історіографії прийнято назву «Кирило-Мефодіївське товариство»). У березні – квітні 1847 р. члени товариства були заарештовані й допроваджені до Петербурга. 5 квітня 1847 р. на в’їзді до Києва заарештували й Шевченка, при цьому в нього забрали альбом «Три літа» з чистовими списками його нових політичних поезій.

Цей альбом, особливо поема «Сон» з гострою сатиричною картиною царської родини, стали основним доказом провини Шевченка. 30 травня 1847 р. імператор Микола 1-й затвердив вироки членам товариства. Шевченка було засуджено віддати у солдати. На проекті вироку імператор особисто додав: «Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати».

За 9 днів Шевченка під конвоєм фельд’єгеря допровадили з Петербурга до Оренбурга, де йому визначили службу рядовим в Орській фортеці. Весь час перебування у солдатах Шевченко був змушений поневірятись по смердючих казармах. Хоча вирок передбачав для нього «право вислуги» і Шевченка кілька разів представляли до підвищення в унтер-офіцери, цього ніколи не сталось – залякані начальники боялись підписувати ці клопотання.

(Для порівняння: російський письменник Ф. М. Достоєвський в 1849 р. був засуджений до каторги, в 1854 р. переведений до війська рядовим, в 1855 р. підвищений до унтер-офіцера, в 1856 р. – до прапорщика, а в 1859 р. звільнений з примусової воєнної служби. Ті самі 10 років страждань, але Достоєвському, як росіянину і дворянину, була відкрита дорога до вислуги, яка була закрита для кріпака-українця Шевченка).

Сила Шевченкового спротиву зростала неначе пропорційно до тиску російської урядової машини: в 1847 – 1850 роках він, всупереч забороні, створив 145 поезій – чи не половину його поетичного доробку. Серед них – поеми «Княжна», «Царі», «Сотник», «Петрусь», і його поетична відповідь на царський вирок – поезія «N. N.»: «Караюсь, мучуся… але не каюсь!..»

В 1848 р. доля Шевченка трохи поліпшилась – він був призначений до експедиції з обстеження Аральського моря. Залишаючись формально рядовим, він мав робити зарисовки для експедиції. Ці зарисовки людей, природи і пам’яток стали першими зображеннями з території сучасного Казахстану.

Після завершення експедиції в 1849 р. Шевченко сподівався на нагороду і навіть на дозвіл малювати. Але російський уряд «винагородив» його у цілком своєрідний, чисто російський спосіб: в 1850 році Шевченко був знову заарештований і відпроваджений на службу до Новопетровського форту (на півострові Мангишлак в Каспійському морі). Там він провів цілих сім років.

Після смерті імператора Миколи 1-го і приходу до влади Олександра 2-го багато політичних в’язнів, в тому числі декабристи та учасники польського повстання 1830 – 1831 рр., були амністовані. Звільнено було тих, хто виступав проти царату зі зброєю в руках, але продовжували тримати в неволі Шевченка, який виступав зі словом. Клопотання про його звільнення тривали понад два роки, і тільки 24 липня 1857 р. він був звільнений.

«Воля» для Шевченка була обмежена, як виявилось, поліційним наглядом та забороною в’їзду до Москви та Петербурга, через яку він усю зиму 1857 – 58 років провів у Нижньому Новгороді. Лише у березні 1858 р. ця заборона була знята, і 27 березня 1858 року Шевченко повернувся до Петербурга. Зворотній шлях зайняв цілих дев’ять місяців – рівно в 30 разів повільніше, ніж шлях у неволю!

В Петербурзі Шевченко почав вправлялись в мистецтві гравюри і одночасно клопотався про перевидання своїх поетичних творів – хоча б тих, які були свого часу дозволені цензурою. Нове, побільшене видання «Кобзаря» вдалося випустити тільки в січні 1860 року. Звичайно, що про друк таких нових поем як «Неофіти» (1857) чи «Марія» (1859) тоді не можна було навіть мріяти (обидві поеми було надруковано тільки в 1876 році).

Дві мрії плекав Шевченко після звільнення – оженитись та оселитись у своїй власній хатині десь на Київщині, над Дніпром. Ці його мрії алегорично відбились у його гравюрі з характерною назвою «Сама собі в своїй господі» (1859). Він любовно малював різні проекти цієї хатини, мріяв, яку гарну майстерню він там буде мати… В 1859 році він приїхав на Канівщину, щоб особисто вибрати ділянку землі, але тут його спіткало нове лихо. Місцеві поміщики-поляки, не бажаючи мати такого неприємного сусіда, спровокували Шевченка на «крамольні» розмови, через які він був знову – уже втретє! – заарештований і змушений був виїхати до Петербурга.

Так само скрахували мрії Шевченка про одруження. Його намір оженитись із Ликерею Полусмак скінчився повним розривом (вересень 1860 р.), і невдовзі після того Шевченко захворів на серце. Ця хвороба, на яку тоді не знали ради, швидко прогресувала і звела його в могилу.

Шевченко прожив тільки 47 років і написав, порівняно із сучасними йому письменниками, небагато (для порівняння: зібрання творів О. І. Герцена виноситься на 30 томів, І. С. Тургенева – на 28 томів, тоді як літературна спадщина Шевченка не перевищує 6 томів сучасного друку). Подібна ситуація із малярською спадщиною: в ній майже відсутні твори в техніці олійного живопису, натомість рішучо переважають акварелі, рисунки олівцем та гравюри (а саме олійний живопис є визначальним при оцінці художника).

Але значення його творчості – колосальне. Шевченко підніс авторитет української мови і зробив її невідкличним символом українського народу. Він у зрозумілій формі сформулював політичний ідеал нової української нації і тому справедливо вважається пророком Нової України.

неділя, 19 лютого 2023 р.

Міжнародний день рідної мови!

 Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.             

 Як зазначається, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

 За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний. 

 У 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.

 Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва «руська мова».

 В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».

 В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

 Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

 Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово «вороги» — «вороженьки».



Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний день рідної мови був встановлений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

 Історія дня, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році, цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення. 

 Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Варто нагадати, що згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, два діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови. В Україні рідній мові присвячене свято – День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

неділя, 29 січня 2023 р.

Бій під Крутами

Бій під Крутами: п'ять важливих фактів

29 січня 2021

29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які, намагались зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році, потрапили в полон і були розстріляні більшовиками.

Що відомо про цю подію з історії Української Народної республіки? Пояснюємо коротко.

• Блог історика: чому довкола битви під Крутами стільки міфів

• Реконструктори відтворили бій із більшовиками 1918 року - фото

• 100 років Соборності: що подивитися, почитати, у що пограти

Захисники

З українського боку в бою під Крутами брали участь приблизно 600 бійців:

• 250-400 старшин та курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького;

• 114-130 добровольців 1-ї сотні Куреня студентів Січових Стрільців (студенти університету св. Володимира, учні гідротехнічної школи, учні лікарської школи тощо);

• 60 вояків Куреня смерті;

• 80 бійців чернігівського вільного козацтва;

• кавалерійський загін.

Їм протистояли шість-сім тисяч більшовиків.

Бій 29 січня 1918 року тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українськім бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі "Арсенал".

Історик Ярослав Файзулін в інтерв'ю Cultprostir, яке поширив Український інститут національної пам'яті, оцінив бойові втрати серед більшовиків у 300 людей, серед бійців УНР - у 70-100 загиблих. Він також зазначав, що бій під Крутами надав час уряду УНР підписати 9 лютого Берестейській договір з країнами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина та Болгарія). УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Самопожертва

На залізничній платформі в Крутах за 130 км від Києва українські студенти ціною власного життя зупинили на кілька днів наступ більшовицької армії на українську столицю.

Приблизно 30 студентів з розвідувального підрозділу потрапили в полон, більшовики їх розстріляли. Є ймовірність, що перед смертю їх піддали тортурам.

Відомі прізвища лише 19 загиблих.

Історик Ярослав Файзулін в інтерв'ю Cultprostir, яке поширив Український інститут національної пам'яті, оцінював кількість розстріляних у 28 людей.

Для УНР загиблі студенти одразу стали героями. Одним з перших написав вірша "Пам'яті тридцяти" Павло Тичина.

"Понад все вони любили свій коханий край. Вмерли в Новім Заповіті з славою святих", - писав поет.

• Павло Тичина: від барда української революції до придворного блазня режиму

Командувач

Командувачем українських частин, які брали участь у бою під Крутами, був Аверкій Гончаренко - колишній капітан російської імператорської армії, нагороджений Георгіївським хрестом.

На час подій він був командиром куреня Першої української військової школи імені Богдана Хмельницького.

Відомо, що пізніше він працював у Військовому міністерстві Української держави Павла Скоропадського, а у 1919 році був одним з соратників Симона Петлюри, очолював його державну канцелярію.

Після війни він оселився на Галичині. У Другій світовій війні воював в лавах Першої української дивізії Української національної армії (дивізія "СС Галичина"). Помер в еміграції у США 1980 року.

Одна з найбільш міфологізованих сторінок історії. 


Через брак документів про ті події історики неодноразово спиралися на спогади їх учасників. Але мемуари є суб'єктивною оцінкою подій і наведена інформація потребує додаткової перевірки.

Як зазначав краєзнавець та письменник Станіслав Цалик, головним джерелом інформації про бій під Крутами була праця Дмитра Дорошенка "Історія України. 1917-1923", написана 1930 року в Берліні.

"Перевидана кілька разів у незалежній Україні, вона, на жаль, містить чимало перекручень, слугуючи і нині основним джерелом вигадок про той бій", - зазначав Цалик.

Перш за все це проявилося у завищенні кількості жертв з українського боку. Оскільки поети почали прославляти Крути як український аналог битви під Фермопілами, з'явилася і цифра у 300 загиблих героїв.

Дмитро Дорошенко, який був противником Михайла Грушевського і міністром закордонних справ гетьмана Скоропадського, 1921 року в нарисі "Пам'яті тих, що полягли під Крутами" поширив неправдиву інформацію про те, що під Крутами воювали лише студенти.

Він же подав причиною їхньої загибелі те, що офіцери накивали п'ятами з поля бою і звинуватив у смерті молодих патріотів вище керівництво УНР. Насправді у Києві почалося повстання на заводі "Арсенал", а курінь ім. Шевченка у сусідньому Ніжині перейшов на бік більшовиків, тому у рішенні Аверкія Гончаренка про відступ, щоб уникнути оточення і повернутися до Києва, не було нічого дивного.

Фільм


2019 року на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва "Крути 1918". Наразі фільм доступний для перегляду на каналі Держкіно в Youtube.

Половину коштів на фільмування з бюджету у 52 млн грн надала держава, а до батальних сцен залучили бійців Національної гвардії. Фільм поєднував висвітлення реальних історичних подій з вигаданою сюжетною лінією про боротьбу української контррозвідки проти більшовиків.

У міністерстві інформації ще до виходу фільму на екрани його порівняли із відомою американською військовою мелодрамою 2001 року.

"Ця історія столітньої давності - це той програш, який ми уважно вивчаємо, аналізуємо, щоб рухатися далі. Це той "Перл-Харбор", після якого Україна піднялася і буде рухатися далі", - розповів держсекретар міністерства Артем Біденко.

Оцінка кількох українських кінокритиків була далекою від захоплення.

"Олексій Шапарєв зробив все, щоб позбавити українських глядачів віри в те, що велике українське кіно рано чи пізно не підведе. І в тому, що замість демонстрації ледачої переробки серіальних штампів, поганих костюмів та нецікавих героїв розповість колись цікаву масштабну історію", - писала кінокритикиня Lb.ua Дарія Бадьйор.

У коментарях до розміщеного у Youtube фільму ви можете побачити і схвальні, і негативні відгуки глядачів.

 

понеділок, 5 грудня 2022 р.

Тобі потрібна допомога?

 

Тобі потрібна допомога? Звертайся! "ГАРЯЧІ ЛІНІЇ" Сайти

 Портал МВС ВСЕ про домашнє насильство!

 Гаряча лінія, де можна зареєструвати Звернення щодо випадку насильства 

1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116
111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),
Messenger @childhotline.ukraine,
Instagram @childhotline_ua,
Telegram @CHL116111.
2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства,
торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних
або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість
написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в
реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з
батьками
.
6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медикопсихологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0
800 505 085.
10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих
кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього
насильства – 15 47.
12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини:
(044) 255 76 75.
13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26  https://eo.gov.ua/ 
.
14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines .

15. Національна 
ЗПТ: 0 800 507 727.
«гаряча лінія» з питань наркозалежності та

16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх
до молоді), 
supportME (від фахівців).
17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.

18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування
мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527
(безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00,
сб. з 10:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян
України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми
Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).
21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0
800 211 444.
22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів https://lifelineukraine.com/ 
.
23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний
багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
24. Платформа «Мені здається» https://nachasi.com/society/2021/02/05/platform-it-seems-to-me/ 
.
25. Платформа «Розкажи мені» https://tellme.com.ua/  .
26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді
(
https://t.me/poruch_me).
27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям
безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн 
.
28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологиволонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у
будь-який час доби) (
https://bit.ly/3QLUdwO).
29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію,
за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
30. Довідник психологічної підтримки в умовах війнидопоможе знайти
відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як
зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини
.
31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і
дітей 
.
32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від
насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у
будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на
сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога» https://rozirvykolo.org/mental-support/ 
.
33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому
потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
34. Група психологічної підтримки «Разом» https://razom.live/ 
.
35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського
ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт
Фонду https://veteranfund.com.ua/  

 Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225
або 116 111.
2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).
3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент
сексуального характеру).
4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.
5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина»

6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).
7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в
Україні)

8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному»
або з психологом безкоштовно і конфіденційно
.
9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45
(далі обрати «3»).

Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном
1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного,
анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія,
Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні,
Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія,
Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.
2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через
соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua;
телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine
3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн
Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка
Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька
Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія,
Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська
Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка
Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка
Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка
Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка,
Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)
 

День Збройних Сил України



       Збройні Сили України почали           формуватись ще на початку 20-го століття

6 грудня щороку відзначається свято на честь Збройних Сил України. Святкують його від 1993 року — саме тоді Кабмін затвердив відповідну постанову.

Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Збройні Сили України».

До російсько-української війни в цей день відбувались урочисті церемонії покладання квітів до могили невідомого солдата, урочисті збори, церемонії вручення державних нагород, святкові концерти, а також феєрверки.

Від 2009 року до Дня Збройних Сил України присуджується Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в декількох номінаціях.

Історія свята


Національні збройні сили почали формуватися ще на початку 20-го століття.

Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. 

І хоч стрільці воювали у складі австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

Декількома роками пізніше у щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, які раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочене, у значній частині роззброєне та деморалізоване.

Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

Після здобуття незалежності в 1991 році українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. У результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами і відновлювати кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії рф до реформування відповідно до стандартів НАТО.

вівторок, 25 жовтня 2022 р.

Класний керівник


Карплюк Ольга Олександрівна  















Освіта - вища 
Стаж роботи вчителькою - 4 роки











Розклад дзвінків


 

Розклад 10-Д


 

пн

вт

ср

чт

пт

1

Фізкультура

(zoom)

Всесвітня історія

(zoom\завдання)

Громад освіта

(завдання)

(І) Англійська мова (завдання)\

(ІІ) Інформатика (zoom)

Геометрія

(zoom)

2

Біологія і екологія

(zoom)

Історія України

(zoom)

Громад освіта

(zoom)

(І) Англійська мова (zoom) \

(ІІ) Інформатика (завдання)

Українська мова

(zoom)

3

Біологія і екологія

(завдання)

Мистецтво

(zoom\завдання)

Фізика і астрономія (zoom)

Українська література (zoom)

Українська мова

(завдання)

4

Українська мова

(zoom)

Хімія

(zoom)

Фізика і астрономія

(zoom\завдання)

(І) Інформатика (zoom) \

(ІІ) Англійська мова (zoom)

Географія

(завдання)

5

Українська мова

(завдання)

Хімія

(завдання)

Фізкультура

(завдання)

(І) Інформатика (завдання) \

(ІІ) Англійська мова (завдання)

Історія України

(завдання)

6

Географія

(zoom)

Алгебра

(zoom)

Українська література

(zoom)

Українська література

(завдання)

Зарубіжна література

(zoom\завдання)

7

Фізика і астрономія

(завдання)

Алгебра

(завдання)

Українська література

(завдання)

Фізкультура

(завдання)

Геометрія

(завдання)

З днем народження, Кобзарю!

 День народження - це чудовий привід щоб дізнатися про людину більше!!!                                   Біографія Тарас Шевченко  (25.02 (...